Розуміння того, як мислять інші люди – необхідна здатність для виживання у соціумі. Людський вид формувався в умовах соціального життя. Нашим предкам було необхідно як можна краще розуміти одне одного та діяти злагоджено, адже ми не могли похвалитися ні великою фізичною силою, ні швидкістю, ні гострими кігтями. Тому наша перевага перед іншими видами була саме в розумових здібностях та ефективній взаємодії. Відповідно, більше шансів для продовження виду і закріплення мутації мали ті особини, мозок яких був найбільш пристосований до командної роботи. Сучасні дослідження у сфері нейронаук проливають світло на розуміння тих областей мозку, які відповідають за розуміння точки зору іншої людини. Що дає на можливість «стати» на місце іншого?

В часи відомого дослідника та психолога Жана Піаже, вважалося, що маленька дитина не здатна зрозуміти відчуття та думки іншого. Це називається егоцентризм мислення.

Для проведення свого експерименту, Піаже ставив ляльку з одного боку іграшки, а дитину – з іншого. Завданнями маленьких досліджуваних було сказати, що бачить лялька. В результаті, діти описували те, що бачать вони, а не лялька. На основі цих даних, Піаже припустив, що діти не здатні приймати точку зору інших. Але, сучасні дослідники не згодні з цим твердженням.

В березні 2020 року, в журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences» було опубліковане дослідження, в якому розглянули біологічні основи розуміння точки зору іншої людини дітьми. Авторами були Шарлотта Гросс Вісман, Ніколаус Штайнбайс та їх колеги з Інституту когнітивних і нейронаук Макса Планка (MPI CBS), Лондонського університетського коледжу та Лабораторії соціальної нейробіології в Берліні. Дані цього дослідження демонструють, що діти все ж здатні розуміти точку зору іншої людини. Але не у всіх ситуаціях. Розберемося з цим послідовно.

В дослідженні брали участь діти від трьох до чотирьох років (а це якраз вік, в якому за Піаже домінує егоцентричне мислення). Їм було показане відео, в якому кіт переслідує мишу. Їй вдається втекти та сховатися в одній з двох коробок. Кіт все це бачить, після чого на деякий час йде у своїх справах. Поки кота немає, миша непомітно перелазить до іншої коробки. Таким чином, коли кіт повертається до коробок, він все ще впевнений, що миша знаходиться в першій. Завдання дітей – сказати, де знаходиться миша, на думку кота.

Результати дослідження вийшли дуже цікавими: використовуючи технологію відстежування рухів очей, вчені зробили висновок, що всі діти очікували, що кіт підійде до першої коробки, в якій, на його думку, і повинна бути миша. Це правильне припущення. Але, коли у дітей прямо запитали про те, де, як думає кіт, знаходиться миша, правильно змогли відповісти лише чотирирічні досліджувані, а трирічні сказали, що кіт знає, що миша у другій коробці. Неправильне розуміння дітьми питання виключено, це гарантували умови контролю.

Виходячи з цих даних, автори дослідження прийшли до висновку, що за роздуми про точку зору іншого та невербальне передбачення його поведінки відповідають дві різні системи мозку. Ці структури називають біологічною основою для неявної та явної теорії свідомості.

Таким чином, коркові області головного мозку, які відповідають за розуміння точки зору іншої людини, розвиваються з різною швидкістю. Це підтверджується тим, що трирічні вже можуть проявляти невербальне передбачення дій, адже супрамаргінальна звивина, яка відповідає за невербальне передбачення поведінки інших людей або тварин, дозріває раніше. Трирічним ще недоступні правильні роздуми і вербалізація свого прогнозу, вони ще не до кінця розуміють думки інших, але механізм прийняття точки зору іншого суб’єкта в них вже існує. А чотирирічні діти вже можуть проаналізувати свої припущення й озвучити їх. За правильне свідоме розуміння точки зору інших відповідає скронево-тім’яне з’єднання та прекуней, і вони дозрівають якраз до чотирьох років. Про це говорить Шарлотта Гросс Вісманн, учасниця дослідницької групи.

Супрагімальна звивина

Прекуней представляє спіраль квадратної форми у тім’яній долі головного мозку, поруч з місцем з’єднань між двома півкулями; його іноді називають квадратною долею

Прекуней

Як мозок розуміє поведінку інших людей

You May Also Like

2 thoughts on “Як мозок розуміє поведінку інших людей

  1. Попри те, що токсоплазма може сприяти таким важким психічним хворобам, нею заражено близько третини м яса, яке зараз виробляється в Великій Британії. Отже, стає зрозумілим, що наші дії далеко не завжди належать нам самим. Лише наведеного достатньо для того, щоб почати сумніватися у власній ідентичності. Втім, питання впливу на нас інших організмів стає дедалі більш моторошним, коли ви усвідомите, що не лише крихітні мікроби можуть керувати вашим розумом, а й інші люди теж.

  2. Отже, стає зрозумілим, що наші дії далеко не завжди належать нам самим. Лише наведеного достатньо для того, щоб почати сумніватися у власній ідентичності. Втім, питання впливу на нас інших організмів стає дедалі більш моторошним, коли ви усвідомите, що не лише крихітні мікроби можуть керувати вашим розумом, а й інші люди теж. Найбільш очевидним прикладом є сіамські близнюки зі спільним мозком, каже Пітер Крамер, але й у менш екстремальних випадках звичайні близнюки можуть також поділяти органи, не усвідомлюючи цього.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *