Як мозок сприймає музику?

Музика – величезний пласт людської культури. З нею можна досліджувати епохи, вивчати суспільні настрої та проживати історію. Та зараз нас більше цікавить нейропсихологічний аспект музики. А саме, її вплив на мозок. Як ми слухаємо музику? Чому ми отримуємо від неї задоволення? Чи є в мозку спеціальні музичні зони? Про це та багато іншого – читайте далі.



У музики є багато спільного з мовою. І та, і інша призначені для обміну інформацією та мають свій власний синтаксис. Нейробіолог Анірудха Пател з Інституту нейробіології Сан-Дієго, вважає, що мовний та музичний синтаксис контролюється зоною фронтальної кори, а решта відділів мозку пов’язані з обробкою інших компонентів мови та музики. Тобто, немає як такої спеціальної зони сприйняття музики. Якісь ділянки мозку забезпечують розуміння мелодії, інші відповідають за емоційну реакцію і так далі.
Дослідники з Медичної школи Бостонського університету провели експеримент, в ході якого було виявлено, що пацієнти з хворобою Альцгеймера краще запам’ятовують інформацію під музику. Що характерно, на мозок здорової людини музика не має такого впливу. У групі здорових досліджуваних не було виявлено ніяких змін якості запам’ятовування з музикою.
Досить незвичним є те, що не зважаючи на бідність людського вуха на чутливі клітини, наша реакція на музику є дуже яскравою та пластичною. Для порівняння, око має 100 мільйонів фоторецепторів, а внутрішнє вухо лише 3,5 тисяч сенсорних клітин.


Звукові хвилі, які досягають нашого вуха, перекодовуються у зрозумілі мозку сигнали за допомогою кісточок середнього вуха та завитки. Коли остання маленька кісточка, стремінце, торкається до завитки, у ній змінюється тиск рідини, що передає нервові імпульси далі у мозок. Вони генеруються волосковими клітинами та за допомогою слухового нерву направляються до мозку. Кожна волоскова клітина (як пам’ятаємо, їх 3,5 тисячі) налаштована на певну частоту коливань.
Під час прослуховування музики, активізується не лише слухова кора. Задіюються також відділи мозку за її межами, ті, що відповідають за зорове, тактильне та емоційне сприймання.
Обробка музики мозком влаштована ієрархічно. Перші сигнали отримує слухова кора, яка проводить первинну обробку, визначає висоту звуку, тон. Під впливом досвіду вона може змінюватись, переналаштовуватись на сприймання певних звуків та музичних тонів, які сприймаються найчастіше. Звичайно, це впливає на подальшу обробку звуку у вторинних відділах кори, де аналізується гармонія, мелодія та ритм.
Емоціями від прослуховування музики займаються зовсім інші зони. Для того щоб їх визначити, дослідники з Канади Блад і Заторре, провели спеціальний експеримент, в якому займалися вивченням феномену «мурашок» по шкірі від музики. Оскільки така реакція на композицію є суто індивідуальною, то відповідно до цього вони побудували свій експеримент. Розділивши досліджуваних на дві групи, одна з яких відчуває мурашки від певного музичного твору, а інша – ні. Вони давали їм прослухати один і той же витвір, реєструючи при цьому активність мозку. Порівнявши патерни активності, науковці дійшли висновку, що за відчуття «мурашок» по шкірі від прослуховування музики відповідають мигдалина, острівкова доля і таламус. Ці ж зони відповідають також за іншу поведінку, яка пов’язана з системами винагороди, наприклад харчову та сексуальну.


Цікаво чому ми отримуємо задоволення від прослуховування музики? Адже, з еволюційної точки зору, це безглуздо. Та це лише на перший погляд. Оскільки наші предки десятки тисяч років жили у ворожому, небезпечному середовищі, яке переповнене хижаками, вижити їм допомагав переважно мозок. Як відомо, він є чудовим прогностичним апаратом, який може робити дуже хороші висновки про вірогідне майбутнє. І саме музика найкраще «прокачує» цю навичку. Кожна хороша композиція є добре структурованою, має свої особливості розгортання, сюжетних поворотів та розвитку. Під час прослуховування музики, ми можемо будувати очікування на різних рівнях. Мозку подобається вгадувати наступний поворот і тренувати свою прогностичну функцію. Одне з пояснень нашої «меломанії» полягає в том, що після правильної здогадки спрацьовують механізми винагороди та ми відчуваємо задоволення.

Чому наш мозок любить музику?

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *