Якісний сон – чудова можливість відпочити та відновитися після важкого дня. Але у нього є ще одна цікава особливість: ми можемо бачити сни, відкривати для себе незвичайні події та нові світи. Коли ви в останнє бачили сон? Вчора? Місяць тому? Чи вже навіть не пам’ятаєте? Можливо, це вас здивує, але ми бачимо сон щоночі, проблеми виникають лише на етапі запам’ятовування. Сьогодні ми поговоримо про те, чому мозок так швидко забуває сни та розглянемо цей феномен з позиції нейропсихології.
Те, що ми забуваємо сон, з одного боку, парадоксально. Так не має бути. Наша психіка влаштована таким чином, що ми запам’ятовуємо переважно незвичайні, унікальні моменти. Це дозволяє працювати більш економічно та не витрачати ресурси на неважливі речі. Користуючись цією логікою, сон має врізатися в пам’ять набагато краще, ніж решта подій за добу, але, чомусь так не відбувається. Професор МДУ ім. Ломоносова В. Нуркова, стверджує, що для відтворення подій сну, потрібно користуватися зовсім іншою моделлю розповіді. Якщо звичайний сценарій життєвої події ми згадуємо за принципом: «незвичайна подія + все як зазвичай», то сон базується на зовсім іншій схемі: «всі події незвичайні». Тому, коли ми намагаємось розповісти про свої нічні пригоди вхопившись за першу дивну деталь, все інше забувається. Не виходить зв’язати нетипові події звичайними діями, тому що уві сні немає звичайних дій. Мозок не може використати стандартну схему, якою користується для опису свого дня.
Щоб було зрозуміліше, розглянемо приклад. Ви йдете на роботу і раптом, вас наздоганяє симпатичний хлопець, дарує квіти і йде далі. З якою вірогідністю ви це запам’ятаєте? Відсотків так на 100. А згадавши цей випадок, ви без проблем відтворите в пам’яті і решту шляху до офісу, адже основна, чіпка подія вже згадана. Тепер схожа ситуація, але уві сні: ви йдете на роботу веселковою дорогою, єдиноріг дарує вам манго, запрошуючи на чай до дельфіна, а коли ви нарешті відкриваєте двері офісу, то за ними тропічний ліс, де на зручних кріслах-мішках сидять жирафи та сконцентровано щось друкують в ноутбуках. Коли ви спробуєте згадати цей сон, можливо, у вашій пам’яті залишиться згадка про незвичну веселкову дорогу, але ну дуже вже складно згадати, що після цього до вас підійшов єдиноріг. Всі події є унікальними, не виходить побудувати між ними міст з рутинних дій, бо їх там просто немає. В цьому й полягає складність запам’ятати сон. Звичайно, не всі сни так заповнені дивними подіями, та все ж, їх набагато більше, ніж у реальному житті.
Тепер подивимось на біологічне пояснення нашої поганої пам’яті на сни. У 2011 році, в журналі «Neuron», були представлені результати дослідження, відповідно до яких, мозок засинає поступово. Всі відділи мозку відходять до сну поступово, а останнім – гіпокамп. На думку авторів, можна припустити, що оскільки гіпокамп засинає останнім, то і пробуджується він теж в останню чергу. Тобто, у нас є короткий проміжок часу після пробудження, коли ми нічого не можемо запам’ятати, гіпокамп не здатний зберегти ніякий спогад, тому і сон також забувається.
Ще одним фактором, який зовсім не сприяє хорошому запам’ятовуванню снів є біохімія мозку. Під час сну, рівень нейротрансмітерів ацетилхоліну та норадреналіну різко падає. А, як відомо, саме вони відіграють ключову роль у збереженні спогадів. Під час фази швидкого сну, баланс нейротрансмітерів знову різко змінюється: ацетилхолін знаходиться на рівні денної норми, а норадреналін залишається низьким. Можливо, саме це є причиною того, що ми погано запам’ятовуємо наші сни. Адже, високий рівень ацетилхоліну збуджує кору головного мозку, що дозволяє бачити яскраві сни, а низький рівень норадреналіну не дозволяє їх запам’ятати. Детальніше про це дослідження можна почитати в журналі «Behavioral and Brain Sciences» за посиланням: https://bitly.su/grKM.
