Думаючи про фізіологію та нейропсихологію, перш за все, варто зрозуміти з чого складається мозок. Буквально, розглядаючи, ніби детальки лего, ми поговоримо про клітини, що сховались під склепінням черепу.

Сьогодні мова піде про:
  • Нейрони
  • Нейроглії
  • Синапси
  • Аксони та дендрити

Нервова тканина:

Не раз ми чули про м’язову та жирову тканину, а отже можемо логічно припустити, що існує нервова тканина. Що справді є основою нервової системи. Кожен нейропсихолог має вивчити та добре знати, що нервова тканина складається з нервових клітин: нейронів та нейроглії. Нейрон часто помилково вважають структурно-функціональною одиницею нервової тканини.

Нейрон – це, по суті, цеглинки нервової системи, хоча більш наочно було б уявити нервову тканину у вигляді плетеного полотна, де нитки представляють відгалуження нейронів, а вузли та петлі – немов тіла, таких цінних для нас нервових клітин.

Звісно, коли мова йде про нервову тканину, важливо згадати її функції та властивості:

Загальні функції нервової ткани:

  • Сприйняття подразнення;
  • формування нервового імпульсу;
  • швидка передача збудження центральної нервової системи;
  • зберігання інформації;
  • вироблення медіаторів (біологічно активних речовин);
  • адаптація організму до змін зовнішнього середовища.

Властивості нервової тканини

  1. Регенерація – полягає у відновленні втрачених відростків, та можлива при збереженні тіла нервової клітини;
    гальмування;
  2. Подразливість – реакція на вплив з боку навколишнього середовища за допомогою рецепторів;
  3. Збудливість – генерування імпульсу при досягненні порогового значення роздратування. Розрізняю верхній і нижній поріг збудливості: нижній поріг – показник мінімальної величини подразника, який необхідний для виникнення збудження, відповідно верхній поріг являє собою ту величину, при сприйманні якої ми відчуваємо біль.

Нейрони

Нейрон – особливий вид клітин, які складають нервову тканину. Вони мають два типи відростків: аксони і дендрити, а також тіло нейрона: перікаріона.

Часто нейрони помилково вважають головною структурно-функціональною одиницею нервової системи, однак насправді таким є нейронний ансамбль, оскільки один нейрон, одна нервова клітина не є самодостатньою в аспекті роботи. Для цього їй необхідно бути з’єднаною, пов’язаною з іншими клітинами, адже основна робота нервової клітини полягає в передачі імпульсу.

Як спілкуються нейрони?

Ми не були б людьми, якби не називали щось людськими назвами. Нейрони, звичайно, не спілкуються, вони передають електричні імпульси. Але як?

Для цього у них є два типи відростків, якими вони прокладають собі шлях.

Не дивлячись на те, що виділяють три типи нейронів (що зображенні вище), частіше ми будемо говорити про нейрони з безліччю дендритів і аксонів, тобто про мультиполярні нейрони, адже їх просто більше; наприклад, іншого виду  – біполярного нейрона – ми зможемо знайти тільки в сітківці ока. У чому різниця між відростками, та чому їх не називають однією назвою?

Дендрити приймають нервовий імпульс, а аксон передає його іншому нейрону. Дуже спрощено ми можемо назвати це рукостисканням, або переливанням води з однієї чашки в іншу: поки вода з чашки А ллється в чашку Б, ми можемо підливати воду з крана в чашку А, але ось одночасно наливати і переливати воду ми не можемо, тим більше одним шляхом.

Нейроглія

Але чи знали ви, що 40% мозку складають зовсім не нейрони?

Мова йде про глію – клітини, які оточують нейрони та дозволяють проводити збудження, а також захищають клітини та виконують трофічну функцію. Наприклад, мієлінізація аксонів – результат роботи гліальних клітин, які «наполегливо працюють на благо нейронів», забезпечуючи точність і якість проходження імпульсу. Грубим аналогом мієліну можна вважати ізоляційну стрічку, звичайно, останньою ми не станемо обертати нейрони.

Цікавим є те, що зазвичай клітини отримують “харчування” від крові, маючи дотичність зі стінками капілярів. Однак нервові клітини отримують поживні речовини за допомогою гліальних клітин.

До речі, про їх неочевидні функції ми вже писали тут.

Синапс

І ось сталося бажане: аксон з’єднався з дендритом! (Хоча насправді можна жартувати про самотність нервових клітин, адже буквально вони ніколи не доторкаються, формуючи синаптичну щілину) Подібний союз називають синапсом, але він можливий не тільки між нейронами, а також між нейроном та ефекторною клітиною (тієї, яка повинна отримати імпульс від нервової клітини та передати її органу).

Функція синапсу: передача збудження, сигналу між клітинами.

Нейромедіатор

Розглянувши картинку вище, ви побачите нове слово – нейромедіатор. Він є хімічною речовиною, яка передає сигнал.

Ці біологічно активні речовини виділяються з аксонів і впливають на рецептори приймаючої клітини. Так, це знайомі вам серотонін, домафін, глутамінова кислота, норадреналін та інші. Ці речовини виділяються в синаптичну щілину ( загалом це простір між аксоном та дендритом).

І гіфка чудово продемонструє механізм роботи в синапсі.

Механізм хімічної передачі нервових імпульсів через синапс відбувається наступним чином: вміст синаптичних пухирців (медіатор) надходить у вигляді невеликих порцій (квантів) в синаптичну щілину і взаємодіє з рецепторними білками постсинаптичної мембрани. Це викликає деполяризацію мембрани і збудження наступного нейрона.

Тепер, коли в майбутньому ви будете чути чи говорити про процеси збудження або гальмування, ви будете розуміти, що перш за все ми говоримо про передачу імпульсу та виділення нейромедіаторів.

І наостанок, уявіть мозок складається з нейромереж; нейромережі з синапсів; синапси з нервових клітин. Приголомшлива картина, подібна хвилям океану, шуму прибою і плескоту цих хвиль об скелі – ніжна метафора роботи мозку, що створює все нові синапси і нові зв’язки – утворює вас. Ціла галактика зв’язків, немов космос, наповнена боротьбою і розвитком, динамічна, танцююча … І все це – Ви!

Між клітинами мозку

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *