Розуміння того, як розвивається мозок, може допомогти прояснити певну плутанину щодо нейроанатомії. Мозок розвивається в кілька етапів, адже різні структури ростуть з різною швидкістю: це призводить до того, що шар за шаром нарощується зсередини та/або під іншими. Розуміння того, як і де відбувається цей нерівний ріст і нашарування, може допомогти прояснити та запам‘ятати те, як структури орієнтовані одна відносно одної.

Розвиток нервової системи починається з утворення нервової трубки і розвивається з ділянки ектодерми, що називається нервовою пластинкою, протягом третього тижня вагітності.

До четвертого тижня ростральний кінець нервової трубки має товщину лише в одну клітину, але незабаром ці клітини починають активно розмножуватись та диференціюватися, розширюючи ростральний кінець трубки на три первинні мозкові пухирі: ромбоподібний мозок (rhombencephalon), середній мозок (mesencephalon), передній мoзoк (prosencephalon).

На п’ятому тижні перший і третій пухирі поділяються кожний ще на два вторинні: передній розділяється на кінцевий (telencephalon) i проміжний мозок (diencephalon); ромбоподібний мозок ділиться на задній мозок (metencephalon) i довгастий мозок (myelencephalon). Metencephalon відповідає дорослій структурі, відомій як міст, і також дає початок мозочку. Мозочок (з латинської означає «малий мозок») становить близько 10 % маси мозку і сам по собі є важливою структурою. Найважливіший зв’язок між мозочком і рештою мозку знаходиться в мості, тому що міст і мозочок розвиваються з одного пухиря. Мyelencephalon відповідає структурі дорослої людини, відомої як довгастий мозок. Структури, що походять від mesencephalon і rhombencephalon, за винятком мозочка, разом вважаються стовбуром мозку, який зокрема включає середній мозок, міст і довгастий мозок.

На шостому тижні в основі кожної півкулі головного мозку починає формуватися смугасте тіло, і до четвертого місяця розвитку ці півкулі значно збільшуються, згортаючись і ховаючи під собою diencephalon, mesencephalon, metencephalon, та myelencephalon.

Півкулі головного мозку продовжують рости, поки не зустрінуться по серединній лінії, після чого вони вирівнюються вздовж медіальної поверхні. Кора також покриває зовнішню поверхню смугастого тіла, яке росте набагато повільніше. Це призводить до того, що у розвиненому мозку з’являється ділянка cхованої кори, відома як острівцева частка, і її можна знайти біля основи латеральної борозни, що називається сільвієвою борозною.

Для більшості, щоб описати мозок, його розташування відносно тулуба або розташування структур у ньому, потрібно вивчити зовсім нову мову. Термінологія, яка використовується для опису анатомічного розташування, не така проста й зрозуміла, як розмовна мова, яка використовується у повсякденному орієнтуванні у навколишньому середовищі, наприклад «вперед» і «назад» або «вгору» і «вниз».

Терміни, які використовуються для опису напрямків всередині нашого тіла, стосуються конкретних частин тіла.

Орієнтація органів і частин тіла зазвичай описується за допомогою двох основних осей:

ростральна/каудальна вісь

вентральна/дорсальна вісь.

Розташування структур у вашому тілі є одним із головних компонентів анатомії.

Хоча ці терміни здаються досить простими, їх застосування може бути напрочуд заплутаним, особливо щодо вивчення людини. Це пояснюється тим, що півкулі головного мозку не мають простого лінійного зв’язку, а утворюють кут зі спинним мозком в анатомічному (позиція стоячи) положенні людини: цей кут, утворений між головним і спинним мозком, означає що осі центральної нервової системи (осі, які використовуються для опису розташування всередині мозку) відрізняються від осей тіла.

Зрозуміти нюанси напрямку осей у людини часто легше, якщо спочатку розглянути простішу ситуацію, в якій осі тіла та осі центральної нервової системи збігаються, наприклад, у чотириногої тварини, як кішка чи собака. У тварини, яка ходить на чотирьох ногах, тулуб орієнтований паралельно землі. Рострально – це в напрямку носа, а каудально – в напрямку хвоста, і це вірно як для голови, так і для тулуба: ростральна/каудальна вісь є горизонтальною та безперервною від носа до шиї та вниз по хребту через тулуб до хвоста (ми наче слідуємо уявній прямій лінії від носа до хвоста). Подібним чином у чотириногих тварин дорсальний напрямок іде до спини, а вентральний —до живота, це справедливо для голови та тулуба: вентральна/дорсальна вісь є вертикальною і безперервною. Це ніби ми слідуємо за уявною прямою лінією від живота до спини в будь-якому заданому місці вздовж тулуба чотирилапого.

Навпаки, анатомічне положення людини відрізняється від положення чотирилапого: людина стоїть прямо, тіло орієнтоване вертикально, а не горизонтально, що робить його перпендикулярним до землі, а не паралельним. Однак голова людини все ще дивиться обличчям вперед, як і у чотирилапого. Зміна орієнтації тіла без зміни орієнтації голови призводить до того, що осі голови відрізняються від осей тіла: у людини осі голови змінені в порівнянні з осями тулуба.

Напрямки ростральний, каудальний, вентральний і дорсальний змінюються залежно від розташування структури щодо середнього мозку. Вище середнього мозку орієнтація цих напрямків подібна до тієї, що і у тварин, чия нервова система має лінійне розташування. Оскільки у нервової системи людей є вигин приблизно на 90 градусів коло стовбура мозку, орієнтація цих напрямків змінюється на однакову ступінь за годинниковою стрілкою.

Анатомічна термінологія

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *