Продовжимо тему нейропсихологічних синдромів і поговоримо про дизгенетичний синдром, або як його ще називають – дефіцитність стовбурових утворень мозку.


Синдром – це метаконстукція, що об’єднує під собою певні симптоми. І тому ми поговоримо про ті синдроми розвитку, які відхиляються від норми. Простіше — синдроми «атипового розвитку».
Синдром — сукупність симптомів, що характеризують певний хворобливий стан організму.

Виділяють наступні синдроми:

  1. Функціональна несформованість префонтальних (лобних) відділів мозку
  2. Функціональна несформованість лівої скроневої області
  3. Функціональна несформованість міжпівкульних взаємодій транскортикального рівня (мозолистого тіла)
  4. Функціональна несформованість правої півкулі мозку
  5. Функціональна несформованість підкоркових структур (базальних ядер) мозку
  6. Функціональна несформованість стовбуру мозку. Дизгенетичний синдром.

Стовбур мозку


Думаю, більшість з вас, читаючи про несформованість стовбуру одразу уявляють, наскільки всеоб’ємлюючий та складний цей синдром. Стовбур мозку є одним з перших структур мозку, і відповідає за базові, первинні процеси, порушення яких можна віднести метафорично до забруднення русла ріки. Стовбур включає в себе довгастий мозок, міст, середній мозок, проміжний мозок і мозочок.

Виконує наступні функції:

  • Організовує рефлекси, що забезпечують підготовку і реалізацію поведінки
  • Забезпечує провідникову функцію через стовбур
  • При організації поведінки забезпечує взаємодію своїх структур між собою, з спинним мозком, базальними гангліями та корою мозку, тобто відіграє асоціативну функцію.

Також стовбур мозку відіграє ключову роль в становленні латералізації півкуль мозку, а також їх взаємодії. Нагадаємо, що формування мозкової організації психічних процесів відбувається знизу вверх, справа наліво, зліва вниз, від задніх відділів до передніх.

Портрет

Як бачимо, несформованість та ураження стосуються напряму одного з древніх структур мозку. У дітей з таким синдромом спостерігаються накопичення ряду стигм:

  •  Лицьові асиметрії
  • Асиметрії очей
  • Неправильний ріст зубів
  • Дистонії (гіпер- та гіпотонус)
  • Часто спостерігаються велика кількість пігментних плям
  • Окорухові дисфункції
  • Істині або псевдопатологічні синкінезії (додаткові, зайві рухи, які приводять до швидкого виснаження)

Також часто спостерігається викривлення нейропсихосоматичних патернів. Тут мова йде про гомеостатичні, рефлекторні, етологічні та інші патерни, що становлять основу для внутрішньої саморегуляції.

Розвиток

Звісно, причина такого синдрому лежить в пренатальному періоді. Несформованість впливає на весь процес розвитку дитини, від здатності навчатись до соціальної дезадаптації.

Часто діти з таким синдромом відносяться до категорії “псевдоліворуких”. В них спостерігаються складності з реципрокними (різні рухи різними руками одночасно) та синергетичними (узгодженими) рухами та координацією. Як було зазначено вище, тут існує висока кількість синкінезій, такі як висолоплення язика або зайві рухи язиком під час зосередженої діяльності, тощо. В цих дітей довше формується рукість, і загалом латералізація функцій, що особливо помітно при сприйманні. Більше того, може виявлятись фрагментарність сприймання, лівостороннє ігнорування, а також зміна ведучої руки при пред’явленні об’єктів в різні сторони перцептивного поля. Такі діти також часто мають грубі просторові порушення. Мовленнєва латералізація формується аж до 10-12 років, що може бути пов’язане з мовленнєвими порушеннями. Відповідно, у таких дітей півкулі “не можуть домовитись” про домінантність, і почергово вмикаються в діяльність. Подібний ефект у нейропсихології називають “включення півкулі в роботу за принципом мерехтіння” (рос. мерцающее включение).

Звісно, така дитина матиме виражені дисграфію та дислексію.

Картинки по запросу псевдо леворукость

Розвиток мозку

Права півкуля у таких дітей є вторинно дефіцитарною (гіпофункція задніх відділів з гіперфункцією передніх), тоді як ліва півкуля розвивається в умовах “обкрадання” тому має статус третинно дефіцитарної. Також, особливо у дівчаток, спостерігається лобна симптоматика.
Однак, розвиток такої дитини вирівнюється до 9-10 років, хоча звісно, детальне нейрообстеження виявить дизгенетичний синдром. Подібне зглажування пов’язане з мовленнєвим розвитком, однак важливо пам’ятати, що це компенсаторна стратегія, і зникання симптомів виникає не через успішну латералізацію, а через «докачку» мозку внаслідок розвитку мовлення. І хоч ззовні, така дитина виглядає звично і доформовано, однак зсередини залишаються причини для формування подальших дезадаптацій.

Картинки по запросу латерализация мозга

Що буде, якщо стовбура не буде? Синдроми

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *