Когнітивні викривлення – це певні особливості нашого мислення, які дозволяють нам помилятись, ігнорувати факти або не помічати інформації чи деталей. І сьогодні ми поговоримо з вами про ефект оберненої дії (backfire effect). Про це викривлення часто зазначають та пишуть в політичній літературі, аналізуючи поведінку людей, коли вони стикаються з іншою думкою, однак, ефект впливає на все наше життя.

Ефект оберненої дії – це один з наслідків  феномену групової поляризації думок (проявляється тоді, коли думки членів дискусії розходяться по різних полюсах під час прийняття рішення). Річ у тім, що чим ближче «до полюса» знаходиться думка людини, тим сильніше вона буде просуватись в той самий вектор під час обговорення. При поляризації, людина ще більше укріплюється у своїй позиції. І навіть при пред’явленні фактів, люди все більше залишаються при своїй думці, замість перегляду її з урахуванням нової інформації. Тож сьогодні ми поговоримо про нейробіологічні причини такого ігнорування реальності.

Групова поляризація

Залиште в коментарях, чи є потреба зупинятись на приведенні досліджень з соціальної психології. Однак, вони вказують, що поляризація найчастіше зустрічається в випадках, коли необхідно вербалізувати, заявити про свої переконання і позиції. Тобто, оприлюднені, заявлені думки і позиції частіше виявляються поляризованими.

Щодо когнітивного викривлення

Ефект оберненої дії може відбуватись як під час групової поляризації, так і без неї. Вперше такий термін для викривлення використали Брендан Ніхен та Джейсон Райфлер (Brendan Nyhan та Jason Reifler) в науковій статті “When Corrections Fail: The Persistence of Political Misperceptions”  (Коли факти не спрацьовують: наполегливість політичної омани) 2006 року, дороблена версія якої була опублікована в червні 2010 року в журналі Political Behavior  (політична поведінка) (doi: 10.1007/s11109-010-9112-2).

Двом групам досліджуваних приводилась стаття з політичної тематики (про хибна інформація, ніби в Іраці була зброя масового ураження), однак, друга група мала статтю, що закінчувалась спростуванням помилкової інформації. В другому етапі дослідження, вчені фіксували, до яких ідей це привело учасників групи. Ви можете прочитати про саме дослідження в статті. Однак, результат вказав, що представники консервативних поглядів вкорінились в своїх переконаннях, що суперечили фактам. Ба більше, розвінчування статті стало аргументом ще більше переконатись в правдивості невірних даних.

Представники ліберальних поглядів після знайомства зі спростуванням почали менше погоджуватись з невірними фактами, тобто «слідували голосу розуму та аргументам». Люди, з консервативними поглядами, в результаті спростування інформації, ставали ще більш впевненими, що в Іраці є ця зброя. Це показано на графіку нижче.

Саме ця особливість мислення, яку продемонстрували «консерватори» і отримала назву оберненого ефекту: «спростування думки посилює, вкорінює саму думку».

Причиною такої поведінки вважають довіру джерелу інформації, однак подібна відповідь не задовольнила дослідників мозку. Подальші дослідження лиш показували, що глибокі переконання стають «ще більш глибшими» внаслідок спроби розвінчати їх.

Сподіваємось, це змусить задуматись психологів «не атакувати» глибинні переконання клієнтів, а розуміти, що та робота з переконаннями, яку проводять ті ж самі когнітивно-поведінкові терапевти, є багатокомпонентною, складною, обережною і відбувається лише за інформованої згоди клієнта.

Чому так відбувається?

А зараз найцікавіше – що ж відбувається у мозку людини, глибинні переконання якої намагаються знищити.

У 2016 році нейробіологи з Інституту вивчення мозку і креативності Південної Каліфорнії Йонас Каплан (Jonas T. Kaplan), Сара Гімбел (Sarah I. Gimbel) і Сем Харріс (Sam Harris) провели експеримент з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) у пацієнтів з глибокими політичними переконаннями. Цих людей помістили в сканер фМРТ і вивчали активність мозку в той час, коли їх ознайомили з фактами, що суперечать їхнім переконанням. Вчені виявили, що в цей момент активізуються ті ж ділянки мозку, що і при фізичній загрозі. Результати опублікували   23 грудня 2016 року в журналі Nature (doi: 10.1038/srep39589).

Справа в тім, що коли співрозмовник «б’є» по глибинним переконанням, мозок працює дуже схоже з реакцією «бий-біжи», тобто сприймає подібну дискусію як напад та загрозу життю.

На малюнку червоним та жовтим кольором відмічені області мозку, які активізуються при пред’явленні фактів, що суперечать політичним поглядам людини. Тоді як синім та зеленим відмічені зони активності при спростуванні неполітичних поглядів.

При політичній суперечці людина починає функціонувати на рівні інстинктів, як при реальній фізичній загрозі.

«Реакція, яку ми бачимо в мозку, дуже схожа на ситуацію, якби людина йшла по лісу і зустріла ведмедя, — пояснила один з авторів наукової роботи Сара Гімбел в коментарі для подкасту You Are Not So Smart — 93. The Backfire Effect — Part One. — Ваш мозок генерує такий миттєвий автоматичний [відгук] «бий-або-біжи» … і ваше тіло готується до захисту ».

На думку вчених, деякі цінності настільки важливі для ідентичності людини, що мозок розцінює абстрактні ідеї як загрозу своєму фізичному існуванню.

«Пам’ятайте, що перша і головна задача мозку — це захист, — каже Йонас Каплан, співавтор наукової роботи. — Мозок в цілому — це велика, складна і витончена машина для самозахисту, і не тільки для фізичного, а й для психологічного самозахисту. Як тільки якісь речі стають частиною нашого психологічної самоідентифікації, я думаю, вони потрапляють під ті ж захисні механізми, які в мозку діють для тіла ».

Джерела:

1. https://m.habr.com/en/post/400993/?fbclid=IwAR2AqzTpuPYyvXGR6-oLF7yFKPT6OFirBK-WcRsj-krtHyRm28mDN5HtIr4
2. https://www.nature.com/articles/srep39589
3. https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs11109-010-9112-2