Вважається, що медіальна ділянка скроневої частки кори головного мозку відіграє важливе значення для декларативної та довготривалої пам’яті, але майже нічого не відомо про її роль у бінарних рішеннях та метакогніції.
Дослідники з Університетської лікарні Бонну в Німеччині, А. Унру-Пінейро, М. Хілл, Б. Вебер та інші, виявили, що активність деяких клітин у медіальній ділянці скроневої частки кори головного мозку підвищується, якщо ми впевнені у зробленому виборі. Такий зв’язок вдалося виявити вперше. Результати експерименту були опубліковані в журналі «Current Biology» в статті «Single-Neuron Correlates of Decision Confidence in the Human Medial Temporal Lobe».
Група вчених провела два експерименти. Спочатку досліджуваним показували продукт, наприклад, шоколадний батончик, і просили оцінити, наскільки сильно вони хотіли б з’їсти його зараз, після цього їм давали наїстися обраним. Дослід повторили 20 разів. Потім переходили до наступного тесту: показували фото двох продуктів і пропонували обрати один. Респонденти повинні були позначити, що їм подобається більше, з допомогою повзунка: чим ближче він був до одного з продуктів, тим сильніше вони були впевнені у своєму рішенні. Таким чином перевірили 190 пар різних закусок.
В тестах брали участь 12 чоловіків та жінок, всі страждали важкою формою епілепсії. Раніше їм імплантували внутрішньочерепні електроди, які точно визначають, активність якої зони мозку порушена. Вони також показують, як функціонують окремі нейрони, тому науковці використовували їх для проведення тестів. З допомогою електродів вони спостерігали, як працює мозок респондентів.
Команда зафіксувала активність 830 нервових клітин у скроневій зоні. Професор Унру-Пінейро, один з авторів дослідження, розповів, що частота імпульсів у деяких нейронах змінювалася в залежності від того, наскільки досліджувані були впевнені у своїх рішеннях.
Вчені змогли вперше спостерігати кореляцію між активністю нейронів і впевненістю в зробленому виборі. Також вони довели, що нейронна активність змінюється разом з реакцією респондента – і цей зв’язок зберігається до тих пір, поки вибір, перед яким стоїть людина, актуальний.
Дослідники відмітили, що вивчені нейрони знаходяться в області мозку, яка частково пов’язана з пам’яттю. Тому ймовірно, що надалі ми запам’ятовуємо не лише те, яке рішення прийняли, а й не, наскільки були впевнені у ньому. Професор Флоріан Морманн, один з науковців, які займалися дослідженням, припускає, що такий процес навчання може рятувати нас від неправильного вибору в майбутньому.
Дослідники з Боннського університету розповіли, що початково шукали зовсім інший феномен – вони збиралися визначити, яку роль скронева доля відіграє в тому, як ми оцінюємо предмети при виборі. Вчені не змогли підтвердити зв’язок суб’єктивної оцінки та активності нейронів, але дослідили, що деякі клітини мозку показують, наскільки людина впевнена у прийнятому рішенні.