Мабуть, багато спеціалістів з нейро- наук мають улюблених нейробіологів, вчених, до думки яких прислуховуються. І хоч кожен науковець здатен сам проаналізувати результати тих чи інших досліджень, іноді так би хотілось запросити когось з провідних дослідників та спеціалістів, наприклад, Роберта Сапольского, на чашку кави та обговорити останні концепції чи статті, що траплялись на очі.

Подібну можливість відкриває Майкл Мерценіх, що веде свій блог та коментує або висвітлює нещодавні дослідження. І разом з ним, нам сьогодні хотілось би описати дослідження, яке було опубліковане у квітні минулого року і стосувалось депресії (деполяризація) кіркового поширення (Cortical spreading depression (CSD)).

Депресія кіркового поширення – хвиля деполяризації, що сама розповсюджується по мозку, яка спостерігається при мігренях та прогресуючих пошкодженнях нейронів після інсульту і травми голови.

В ході дослідження вченим вдалось задокументувати неврологічні наслідки мігрені на мишиній моделі. Дана тваринна модель є одною з тих, що добре демонструють судинні/неврологічні стани у людини, і відносно точно відтворює фізичні, хімічні та електричні наслідки, що характеризують досліджуване явище.

Річ у тім, що у мишей кожен головний біль викликав зміни, які майже не відрізняються від змін, що викликаються тривалим кисневим голодуванням. Автори дослідження припускають, що зорові аури (які трапляються у деяких людей, що страждають мігренями) є прямим наслідком та результатом тих фізичних змін, які супроводжують подібне кисневе голодування.

Окрім того, це дослідження привертає нашу увагу використанням переконливих методів дослідження, а саме, двухфотонного мікроскопу, яких дозволив візуалізувати синапси на тілах кортикальних пірамідальних нейронів під час головних болей. В результаті, Майкен Недергард і її колеги побачили досить масштабний хаос, що був викликаний наслідками мігрені. Річ у тім, що дендритові шипики (синапси; мова йде про мембранні вирости на дендритах, що можуть утворювати синаптичні з’єднання) коркових нейронів набрякали та порушували синаптичні з’єднання. Деякі нейрони кори втратили більшість своїх синаптичних виходів через ці маленькі крихітні «вибухи». І це все відбувалось прямо на очах дослідницької групи!

Майкен Недергард і її колеги з групи вчених з Рочестерського університету, коментуючи отримані ними результати дослідження, порівнюють результати кіркової депресії з наслідками аноксичної (anoxic – анаероблої) деполяризації.

Майкл Мерценіх у своєму блозі прокоментував це наступним чином:

«Отже, у вас болить голова, ваші синапси «вибухають» і повільно, від одного головного болю до іншого, ви поступово зазнаєте «конітивних втрат», що стосуються роботи пам’яті та інших когнітивних функцій та процесів. Це той явний приклад випадку коли Мати-Природа просто накопичує все. Ніби людині, що страждає він мігрені, більше немає про що хвилюватись!».

Насправді подібний результат дослідження не новий. Досі вже було відомо, що люди, що страждають мігренями, також схильні до повільно прогресуючого погіршення когнітивних функцій. Окрім цього, відомо, що повторні мігрені підвищують ризик інсульту.

Автори дослідження переконливо (на думку Мерценіха) стверджують, що при лікуванні мігрені краще зосередити свою увагу на профілактиці, а не на полегшенні болю. Мерценіх в свою чергу також залишає рекомендації. Так чи інакше, слідуючи концепції нейропластичності, люди, що страждають тривалими та повторними мігренями, мають задуматись про відновлення та розвиток нових синаптичних зв’язків. А отже їм варто включити до свого життя тренування, так званий «фітнес» для мозку.

Джерела:

Посилання на блог Майкла Мерценіха. Нижче ви можете переглянути повний текст статті з описом дослідження.

Коментарі нейробіологів про наслідки мігрені

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *