Фільтр нашої уваги

Картинки по запросу "attention brain"

Цікаво, що наша увага працює шляхом вилучення, вимикання зайвих стимулів, задля того, аби виділити ті, які нас зацікавили. Даний механізм уваги слугує досягненню цілей, тобто можна сказати, що він належать до механізмів вищого рівня, адже включає в себе вольовий компонент. Ми сидимо в кімнаті, і тут чуємо як за дверима перемовляються сусіди. Нам хочеться послухати їх розмову, тому мозок ніби вимикає, переводить на фон звук музики, що ми слухали та налаштовує фільтр на сприймання перемовин/пліток. Такий механізм фільтрації уваги слугує певній цілі – в цьому випадку послухати плітки.

 

Однак інші процеси уваги нижчого рівня, що не включають усвідомленість, також працюють за принципом фільтру: мозок «автоматично» (себто запрограмовано, просто непідконтрольно і не порадившись з свідомістю) відносить деяку частину інформації до важливої, надаючи їй пріоритет, а іншу відкидає. В таких випадках наша увага спрямована не на ціль, а на конкретні стимули, такі як яскравість чи рух. І, здається, ми запрограмовані вважати подібні властивості важливими. «Це має сенс з точки зору еволюції», – сказав Дудж Тадіно, нейробіолог з Рочестерського університету. «Якщо щось рухається, це часто виявляється важливим для вашого виживання».

 

Вчені давно знають, що наша сенсорна обробка повинна автоматично відсіювати зайві вхідні дані – інакше ми не могли б сприймати світ так, як ми це робимо. Наприклад, коли ми дивимося навколо, наше сприймання поля зору залишається стабільним або плавно рухається за нашим поглядом. Але око також постійно робить невеликі рухи або саккади (швидкі скачкоподібні рухи); наша візуальна система повинна відняти це фонове тремтіння з тої картинки/фільму, що ми бачимо. Це можна добре проілюструвати, знімаючи панорамне зображення: якщо ваша рука тремтить, зображення вийде ніби порізане. Однак світ навколо ми бачимо цілісно, без накладення предметів один на одне.

 

«Механізми автоматичного подавлення відбуваються … через великі області мозку», – додає Річард Краузліс, нейробіолог з Національного інституту очей при Національному інституті здоров’я в Меріленді. «Загалом це відбувається… всюди».

Що ми не помічаємо?

Виявляється, автоматичне віднімання фону, ігнорування нерелевантної, зашумлюючої інформації, може також проявитися в інтригуючих, несподіваних напрямках. Чого вартий нелогічний на перший погляд висновок, який Тадін і його колеги зробили ще в 2003 році: ми добре сприймаємо рух невеликих об’єктів, але якщо ці об’єкти просто збільшити, нам буде набагато складніше виявити їх рух.

Картинки по запросу "ястріб охотиться"

Трохи менше як рік тому, команда Тадіно в Nature Communications дала спокусливе пояснення того, чому це відбувається: мозок віддає пріоритет виявлення об’єктів, які нам важливіше бачити, а ті, як правило, менше. Для яструба, який полює за своїм обідом, миша, що раптово пробирається по полю, має більше значення, ніж погойдування трави і дерев навколо неї. В результаті, як виявив Тадіно з його командою, мозок пригнічує інформацію про рух фону – і, як побічний ефект, йому важче сприймати рух більших об’єктів, оскільки він також розглядає їх як свого роду фон.

Покращили увагу незвичним чином

Команда також підтвердила цю ідею за допомогою тренувального експерименту, що провели на вибірці літніх людей. Інші дослідники раніше повідомляли, що немає різниці між тим, наскільки добре люди похилого віку спостерігають за рухом маленького об’єкта і рухом більшого. Це дозволяло виключити вплив побічних змінних. Тож Тадіно і його колеги передбачили, що у літніх людей будуть проблеми з виявленням невеликих рухомих об’єктів на рухомому тлі – і це саме те, що вони знайшли. Однак, після кількох тижнів навчання випробовувані значно краще розпізнали рух невеликих об’єктів.

 

Проте, як виявили дослідники, навчання практично не покращувало здатність респондентів виявляти невеликі рухомі об’єкти; якщо вимірювати їх здатність слідкувати окремо – це вміння не зазнало змін. Натомість, вони почали краще слідкувати, бо менше відволікались: їм стало складніше виявляти рухи більших фонових об’єктів. «У певному сенсі, їх мозок відкидав інформацію, яку  ще міг обробити п’ять тижнів тому», – сказав Тадіно.

 

Як ми бачимо, літні люди, які з самого початку гірше слідкували за невеликими об’єктами, змогли покращити свою увагу через 5 тижнів тренувань. Однак покращилась не їх здібність слідкувати, вони почали ігнорувати фон.

Картинки по запросу "attention brain"

Ці результати підкреслили, що наша чутливість до великих рухомих об’єктів нижче, «тому що саме ця стратегія використовується нашим мозком для того, аби менші рухомі об’єкти на цьому тлі виділялися більше».

 

Це та ж сама стратегія (але реалізується іншим механізмом), яку мозок використовує в цілеспрямованих процесах уваги: він позбавляється від інформації, що відволікає і є менш корисною, аби виділити більш релевантну інформацію, що надходить.

 

«До того, як увага почне виконувати свою роботу, – сказав Тадіно, – ми маємо вже вдосталь обрізків інформації». Для сприйняття руху подібне обрізання зайвого має відбуватися автоматично, адже все відбувається дуже швидко. «Насправді, наша увага може зробити те ж саме набагато розумніше і гнучкіше, але вже не так легко».

 

Разом ці процеси – як автоматичні висхідні, так і більш свідомі низхідні – генерують внутрішнє уявлення мозку про навколишнє середовище. Це те, що Йен Фібелкорн, когнітивний нейробіолог з Прінстонського університету, називає «картою пріоритетів», з піками і впадинами, які визначають, куди слід спрямувати ресурси уваги. У процесі навчання та тренування, за його словами, наші цілі зверху вниз продовжують «маніпулювати цією картою, посилюючи або пригнічуючи піки», які представляють характерні властивості стимулу.

 

Коли мова заходить про те, що і як ми сприймаємо, сказав Тадіно, «за лаштунками відбувається багато всього, що ми просто вважаємо цілком очевидним».

 

Дана стаття є адаптованим перекладом статті

 

Як мозок визначає, що важливо: механізми уваги

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *